До рецензії д. Липинського / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. – Т. 2. – C. 370–374.
Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1908. – Т. XLIII. – Кн. VIII. – С. 318-323.
Подається за першодруком.
Стаття є власною гадкою М. Грушевського на “Історію України-Русі” М. Аркаса і була додана ним до рецензії на цю працю В. Липинського (ЛНВ. – 1908. – Т. XLIII. – Кн. 8. – С. 307–318) без згоди останнього. Власне, рецензія Вячеслава Казимировича була підготовлена з ініціативи М. Грушевського, про що свідчить лист вченого до В. Доманицького, написаний на початку січня 1908 р.: “Д. Липинський нехай пише рец[ензію] на Аркаса, гаразд; на ілюстрації] дав рецензію Красицький, досить гостру в ЛНВ” (див.: Листування Михайла Грушевського / Упор. Г. Бурлака, ред. Л. Винар. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 1997. – Т. І. – С. 207).
Додавши свою статтю до рецензії В. Липинського, М. Грушевський зробив історика-початківця своїм спільником у погромі М. Аркаса. До того ж, він фактично кинув пляму на дружні стосунки В. Липинського з В. Доманицьким, який редагував рецензовану книгу і мав намір брати участь у її перевиданні. Декілька листів до друга, написаних у серпні 1908 р., В. Липинський повністю присвятив цій вразливій для обох проблемі (Липинський Вячеслав. Повне зібрання творів, архів, студії. – Київ; Філадельфія, 2003. – Архів. Т. І. Листування. Т. І (А–Ж). – С. 507–511). Зокрема, 28 серпня 1908 р. він писав: «Коли уважно прочитати початок моєї рецензії, то дуже добре знати, який мій погляд на книжку. А значить, і протестувати проти цього вважаю зайвим. Інша річ, що я зовсім не згоджуюсь з рецензією професора, ми в своїх рецензіях говоримо про зовсім відмінні річи [тут і далі курсив автора. – С. 17.], і тому не слід було лучити їх до купи. З цього сполучення цих двох рецензій неначе в дві, доповнюючі одна одну, частини вийшло таке, що немов я і професор маємо однакові гадки і що ми обидва, кожний зі свого становища, гудимо “Історію”. [...] Отже, щоб не давати приводу до хибного пояснення моїх поглядів, я написав до “Ради” спростовання, в якому виразно зазначаю, що в свій рецензії я мав на меті тільки показати фактичні хиби і фактичні заслуги “Історії”, коли-ж тепер зайшла річ про культурно- національне значіння “Історії” д. Аркаса (з цього погляду дивиться на “Історію” [і] професор, і Піснячевський), то зазначаю, що вважаю “Історію” книжкою безумовно користною» (Липинський Вячеслав. Повне зібрання творів, архів, студії... – С. 510). Стаття В. Липинського “Ще в справі “Історії України» М. Аркаса” була видрукувана в “Раді” 13 вересня 1908 р. Все таки, намагаючись виправдати перед другом дії головного редактора “ЛНВ”, В. Липинський зауважував: «[...] я вірю і хочу вірити в порядність професора, гадаючи, що його оце “неперебирання в средствах” це наслідок його кипучої енергії і що це йому з огляду на його заслуги треба часом вибачити» (Там само. – С. 508).
Про реакцію на рецензію прихильників та опонентів М. Грушевського можна судити з його запису в щоденнику від 4 вересня 1908 р.: “Прийшов Чик[аленко] до контори [...] Широко розговорилися про мою рец[ензію] на Аркаса; вже перед тим він висловляв, що се хибний крок з мого боку, що Грінч[енко] страшенно тішиться etc., говорить, що се все сталося на комерційному] ґрунті. Тепер зпов[іщав], що люде говорять, що я розчищаю ґрунт під свою історію” (Грушевський М. Щоденник 1904–1910. – ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 25. – Арк. 209 зв.–210).
Після численних відгуків у пресі на популярну історію України М. Аркаса М. Грушевський підготував та видрукував у ЛНВ статтю “Ще про культуру і критику” (1908. – Т. 44.– Кн. 10. – С. 121–126), у якій підтвердив свою думку щодо низького наукового рівня видання та шкідливості книги для формування національної свідомості українського громадянства. (Див. ком. до статті “На українські теми. Ще про культуру і критику).
Бібліотека
адреса матеріалу: 
